будь, как стебель; и будь, как сталь, в этой жизни, где мы так много можем. Лечи улыбкой печаль и смейся в лицо прохожим...
..це так, коли не спиш цілу ніч і, чекаючи на світанок, десь о годині п’ятій втрачаєш надію, що цей світанок колись настане.
Тоді ніч особливо темна, а нечиста сила біснується найнесамовитіше. А потім раз – і світло. Сподіваюся, в Україні якраз п’ята година ранку.
(с) з інтервью з Малярчук